Європейська цементна та металургійна галузі на початку зими 2025 року опинилися у точці перетину двох ключових тенденцій: активного використання вторинних матеріалів та поступового переходу на нові технології виробництва сталі.
Європа активізує переробку шлаків.
За даними асоціації EUROSLAG, у 2024 році в ЄС було перероблено 92% сталеплавильних шлаків. Із 38 млн тонн утворених шлаків — 35 млн тонн знайшли застосування у промисловості та будівництві. Зокрема, 21,5 млн тонн гранульованого доменного шлаку (GBFS) було використано у виробництві цементу, а ще 1,5 млн тонн ACS — як заповнювач у бетоні та дорожньому будівництві. Це дозволило скоротити видобуток природного каменю та уникнути викидів понад 11 млн тонн CO₂, що є вагомим внеском у декарбонізацію європейської економіки.
Джерело: EUROSLAG, Recycling Magazine
DRI змінює баланс ринку шлаків.
За даними GMK Center, Європейський Союз у січні–вересні 2025 року скоротив імпорт Direct Reduced Iron (DRI) на 26,2% р/р, до 1,54 млн тонн. Найбільшими імпортерами залишаються Італія, Австрія та Іспанія, тоді як Німеччина та Нідерланди різко зменшили закупівлі.
Аналітики наголошують: поширення технологій DRI та перехід на електродугові печі зменшують виробництво доменного чавуну, а отже — і утворення GBFS, який є критично важливим для цементної галузі. Це створює ризик дефіциту стратегічного матеріалу, що може вплинути на стабільність ринку цементу та вартість будівельних проєктів.
Джерело: GMK Center, IndexBox
Висновок
GBFS та ACS залишаються стратегічними ресурсами, але їхня доступність зменшується через перехід металургії на DRI. Майбутнє галузі залежить від того, чи зможе промисловість знайти баланс між екологічними амбіціями та економічною життєздатністю, забезпечивши стабільні поставки матеріалів для виробництва.